Що таке стилі прив'язаності і чому вони мають значення у стосунках?
Стиль прив'язаності — це внутрішня модель, яка формується в ранньому дитинстві у стосунках з опікунами і впливає на те, як у дорослому житті ми будуємо та підтримуємо стосунки. Теорія прив'язаності, започаткована Джоном Боулбі, вказує на те, що ранній досвід турботи та емоційної доступності впливає на відчуття безпеки та наше функціонування в близьких стосунках. Стиль прив'язаності може зумовлювати те, як ми реагуємо на емоційну близькість, як справляємося з контролем власних емоцій і як сприймаємо іншу людину в стосунках. Цей стиль впливає не лише на якість стосунків, а й на соціальні зв'язки, довіру та здатність створювати задовільні відносини.
Надійний стиль прив'язаності — у чому суть?
Осіб із надійним стилем прив'язаності характеризує емоційна стабільність, здатність встановлювати та підтримувати близькі емоційні зв'язки, а також відкритість до поділу емоціями. Вони почуваються комфортно у стосунках, вміють як давати, так і приймати підтримку. Вони також мають позитивне ставлення до себе та інших, що сприяє формуванню відчуття безпеки та здорових стосунків, заснованих на взаємній повазі. Їхній стиль прив'язаності сприяє контролю емоцій та конструктивному вирішенню конфліктів.
Тривожний стиль прив'язаності — як справлятися з потребою в близькості та страхом відторгнення?
Тривожний стиль прив'язаності (інакше — тривожно-амбівалентний стиль) характеризується інтенсивною потребою в близькості, поєднаною із сильним страхом відторгнення. Особи з цим стилем часто мають низьку самооцінку, побоюються, що вони недостатньо хороші для свого партнера, і постійно шукають підтвердження почуттів. Цей стиль прив'язаності формується, коли в батьківстві бракує уважності до потреб дитини і вони не задовольняються належним чином.
Осіб із тривожно-амбівалентним стилем прив'язаності характеризує насамперед:
- сильна емоційність,
- схильність до ревнощів і невпевненість,
- труднощі з контролем поведінки та проявом емоційної близькості збалансованим чином.
Терапія може допомогти їм зрозуміти джерела цих механізмів, що зазвичай походять з дитячого стилю прив'язаності, і навчитися будувати здоровіші стосунки в майбутньому.
Дезорганізований стиль прив'язаності у дорослих — коли стосунки повні хаосу та суперечностей
Дезорганізований стиль прив'язаності — одна з найпроблемніших моделей функціонування у стосунках. Часто він є наслідком емоційного насильства, занедбання чи інших важких переживань з ранніх років життя. Особи з цим стилем переживають суперечливі почуття, одночасно прагнучи близькості й уникаючи її. Часто вони не справляються зі складними емоціями, відчувають сильний страх і можуть проявляти хаотичну поведінку у стосунках. У дорослому житті цей стиль може призводити до труднощів у встановленні та підтримці стосунків, частих конфліктів і емоційної нестабільності. У таких випадках особливо важлива підтримка психотерапевта.
Уникаючий стиль прив'язаності — чому деякі бояться зобов'язань?
Уникаючий стиль характеризується неприязню до близькості та труднощами у прояві емоцій. Особи з цим стилем намагаються зберегти незалежність, уникають інтимності та емоційних стосунків, що часто призводить до дистанції у відносинах. Їхній низький рівень довіри та потреба в контролі можуть ускладнювати створення безпечної бази у стосунках. Ці особи можуть уникати конфронтації, не розкривати своїх почуттів, а партнери часто сприймають їх як холодних чи байдужих. Цей стиль може мати джерело в досвіді, коли дитина не отримала достатньої емоційної підтримки і навчилася покладатися виключно на себе.
Як терапія для пар допомагає покращити стосунки між партнерами?
Психотерапія, особливо терапія для пар, може допомогти зрозуміти та опрацювати механізми, що випливають із певного стилю прив'язаності. Завдяки їй партнери можуть краще розуміти свої реакції, вчитися емоційній комунікації, розвивати відчуття безпеки та будувати близькі стосунки, засновані на довірі. Терапія дає можливість працювати над контролем поведінки, розпізнаванням моделей з минулого та впровадженням нових, здоровіших способів формування зв'язків. Особи з тривожним, як і з уникаючим стилем прив'язаності, можуть навчитися виражати свої потреби без страху, а особи з дезорганізованим стилем прив'язаності — знайти рівновагу та емоційну безпеку.
Джерела:
H. Liberska & D. Suwalska, Styl przywiązania a relacje partnerskie we wczesnej dorosłości (2011). Psychologia Rozwojowa, 16(1).
B. Gawda & K. Czubak, Style przywiązania a cechy zaburzeń osobowości (2012). Studia Psychologica, 12(2), 37–54.
C. Żechowski, A. Cichocka, T. Rowiński, K. Mrozik, M. Kowalska-Dąbrowska & I. Czuma, Style przywiązania a zdrowie psychiczne osób dorosłych w populacji ogólnej – badanie pilotażowe (2018). Psychiatria, 15(4), 193–198.
S. Ślaski, Style przywiązania z partnerem i przyjaciółmi a cechy osobowości u kobiet współuzależnionych (2019). Polskie Forum Psychologiczne, 24(4), 443–466. Uniwersytet Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy.
Kopiuj link
